загрузка...

Фінансове забезпечення і фінансування охорони здоров’я

Вступ

1.Теоретичні основи фінансового забезпечення фінансування охорони здоров’я

1.1. Джерела фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

1.2. Зарубіжний досвід фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

2. Характеристики фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я по Україні

2.1. Механізм планування видатків на утримання закладів охорони здоров’я

2.2. Структура і динаміка фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

2.3. Проблеми фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

3. Шляхи вдосконалення фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

3.1. Нові джерела і підходи щодо фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

3.2. Перспективи розвитку фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми. Охорона здоров’я населення є важливою сферою суспільного життя, внутрішньою функцією і частиною соціальної політики держави. Однак, слід зауважити, що за роки незалежності показники стану охорони здоров’я населення в Україні надзвичайно низькі і незадовільні. Безперечно, в першу чергу це пов’язано із складною економічною і політичною ситуацією в державі, гострою екологічною кризою і вкрай недостатнім фінансуванням.

Недосконала з економічної та управлінської точки зору успадкована від колишнього СРСР модель системи охорони здоров’я в нових економічних умовах виявилася неефективною і зумовила зменшення доступності медичної допомоги для широких верств населення України. Істотний дефіцит бюджету галузі, що спостерігається протягом п’ятнадцяти років, призвів до значного погіршення якості медичного обслуговування і стану здоров’я нації.

Наявність цих та інших проблем обумовили актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання вищезазначеної проблеми, підтверджує, що ситуація, в якій опинилася система охорони здоров’я України, вимагає негайних заходів з її реформування. Дослідженню питань фінансового забезпечення та використання ресурсів у галузі охорони здоров’я присвячені праці українських вчених М.Г. Вовк, О.В. Галагана, О.М. Голяченка, В.І. Євсєєва, М.П. Жданової, В.І. Журавля, В.М. Лєхан, А.С. Немченко, Т.В. Педченка, А.В. Підаєва, В.М. Пономаренка, Я.Ф. Радиша, В.М. Рудого, В.Г. Черненка та ін. Більшість із них розглядає процеси фінансування галузі переважно на регіональному рівні, з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх впливів й суперечностей. Однак у науковій літературі ще бракує сталих уявлень, що поєднують поняття державного управління фінансовим забезпеченням галузі охорони здоров’я та управління системою охорони здоров’я в контексті стратегічного управління та формування державної політики в ній.

Враховуючи думки зазначених авторів, можна в узагальненому вигляді окреслити основні проблеми та недоліки діючої на сьогодні в Україні системи фінансування галузі охорони здоров’я, а саме:

– недостатнє фінансування галузі охорони здоров’я, яке проявляється, крім усього іншого, ще й значними особистими видатками громадян на медичні послуги;

– відсутність визначеного законодавством і нормативно-правовими актами чіткого переліку медичної допомоги, що повинна надаватись у державних і комунальних закладах охорони здоров’я безкоштовно на кожному рівні надання медичної допомоги та при відповідному стані фінансування цих закладів;

– відсутність зв’язку між фінансуванням державних і комунальних закладів охорони здоров’я і кінцевими результатами їх роботи;

– неможливість ефективного управління обмеженими ресурсами в умовах існуючої системи постатейного фінансування громадських лікувально-профілактичних закладів;

– фінансування лікувально-профілактичних закладів різного рівня з бюджетів різного рівня, що додатково ускладнює координацію надання допомоги.

Метою дослідженняє оцінка організаційно-правових та практичних аспектів фінансування охорони здоров’я в Україні.

Об’єкт дослідження– здійснення фінансування охорони здоров’я в Україні та світі.

Предмет дослідження- фінансове забезпечення і фінансування охорони здоров’я в Україні.


1.Теоретичні основи фінансового забезпечення фінансування охорони здоров’я

1.1. Джерела фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

Джерела фінансування сфери охорони здоров'я в економічно розвинених країнах поділяються на дві категорії: пряму оплату і передоплату третьої сторони. Пряма оплата здійснюється у формі або офіційної плати за послугу, або неофіційної винагороди надавачеві медичних послуг у момент її надання. Передоплата третьої сторони здійснюється через податки, відрахування від фонду заробітної плати і цільові страхові внески в охорону здоров'я, які окремі громадяни, сім'ї і роботодавці платять посередникам (такими виступають державний бюджет, фонди соціального страхування або приватні компанії медичного страхування), перш ніж послуга буде надана її виробником (лікарнями, поліклініками, лікарями). В економічно розвинених країнах більшість схем попередньої оплати здійснюються безпосередньо через цільові виплати, що дає змогу охопити медичним обслуговуванням частину населення, неспроможну платити (бідних, осіб з низькими доходами і людей похилого віку), або непрямо, через податкові пільги.

Більшість країн світу фінансують охорону здоров'я, поєднуючи такі основні джерела, як загальні податкові надходження (податок із заробітної плати), внески соціального страхування, премії приватного страхування, пряма оплата медичного забезпечення користувачем, а також так зване общинне фінансування (кошти територіальної громади), спрямоване на забезпечення справедливого та рівного доступу всіх громадян до послуг з охорони здоров'я та їх захисту від надмірних фінансових втрат через хворобу.

Знайти правильне співвідношення між приватними і суспільними (державними) джерелами фінансування дуже складно. Суспільні джерела фінансування включають державні асигнування на загальнодержавному, регіональному рівні та нарівні місцевого самоврядування[7, c. 26-27].

Таблиця 1.1

Еволюція систем фінансування і надання послуг охорони здоров'я на різних стадіях економічного розвитку

Джерела фінансування

Стадія

1 (триярусна система)

II(відокремлене

фінансування і

надання)

III (загальне покриття)

ВНП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (1997, дол. США)

За межею

бідності

(менш ніж

1800)

Низький дохід (1800-4800)

Середній дохід (5000-12000)

Високий дохід (понад 12000)

Загальні податкові надходження

Громадське здоров'я, профілактика. Державні послуги охорони здоров'я (клініки, лікарні)

Державні послуги охорони здоров'я

Національна служба охорони здоров'я (Великобританія, Нова Зеландія)

(50-60%)

(40-50%)

(20-40%)

Соціальне страхування

Винятково для

державних

службовців

(10-20%)

Соціальне страхування (пряме/непряме надання)

(30-60%)

Національне

страхування

здоров'я

(Канада,

Австралія).

Соціальне

страхування

Бісмарка

(Німеччина,

Японія)

Приватне страхування

Незначне

(5-10%)

Приватне

страхування

(15-40%)

Керована медична допомога + Медікер (США)

Самооплата

Приватні лікарні і клініки, аптеки, надавачі послуг нетрадиційної медицини

Самооплата

Самооплата

(35-45%)

(20-40%)

(15-25%)

(15-25%)

Малі, Нігерія, Танзанія, Кенія, Ємен, Бангладеш, Індія

Китай,

Єгипет, Перу, Еквадор, Філіппіни, Індонезія

Туреччина, Чилі, Мексика, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Ліван, Таїланд, Малайзія

Приватними джерелами фінансування є кошти приватних підприємств, підприємств малого бізнесу, благодійних організацій, а також окремих сімей та громадян. Залежно від стадії економічного розвитку держави співвідношення використання суспільних і приватних джерел змінюється (табл. 1.1).

Аналізуючи фінансування охорони здоров'я, зазначимо, що в Україні головним і найпотужнішим джерелом є державне фінансування. Крім цього, певного розвитку набули такі канали оплати медичних послуг: фінансування за рахунок коштів добровільного медичного страхування, лікарняних кас, добровільних, благодійних внесків, платних послуг у державних закладах охорони здоров'я, оплати послуг у комерційних закладах охорони здоров'я, фінансування за принципом госпрозрахунку, методом подушного нормативу, глобального бюджету (форма запропонована проектом TACIS) та неформальна система оплати медичних послуг.

У дослідженні ми не розглядаємо деякі тимчасові форми фінансування - міжнародні програми, спонсорська допомога, подарунки, а також джерела надходжень від оренди приміщень - тому, що ці джерела не пов'язані з процесом надання медичних послуг і не впливають на вибір управлінських рішень при забезпеченні стабільного фінансування.

У пошуках найбільш вигідних варіантів фінансування з застосуванням аналітичного методу визначимо, як впливають на вибір того чи іншого варіанта фінансування медичних послуг певні механізми, які складають картину вигідності, а також побудуємо "ідеальну модель" фінансування системи охорони здоров'я і визначимо її параметри.

Найбільш вигідними для прийняття управлінських рішень при визначенні джерел фінансування надання медичних послуг є благодійні внески. На Україні майже всі заклади мають відкриті благодійні рахунки або співпрацюють з благодійними організаціями. Також привабливими є джерела подушного фінансування і методу глобального бюджету, проте відсутність прямого законодавчого врегулювання та залежність цих форм від державного та місцевих бюджетів суттєво знижують їх впровадження у практику. Щодо неформальних платежів, які також поширені по всій Україні та за деякими даними складають приблизно 35-50% від державного фінансування, то законодавче врегулювання цього джерела можливе, але з іншого боку, привабливість такого каналу знизиться за рахунок введення податку[13, c. 25-26].

1.2. Зарубіжний досвід фінансового забезпечення і фінансування охорони здоров’я

У всіх економічно розвинених країнах значна частка фінансування охорони здоров'я забезпечується із суспільних джерел, і в цей час все більше зростає їх значення. Навіть у США, система охорони здоров'я яких є переважно приватною, майже 50% видатків на охорону здоров'я надходять із суспільних джерел (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Витрати та джерела фінансування охорони здоров'я в деяких країнах Європейського Союзу та США

Країна

Загальні витрати на охорону здоров'я

Витрати (відсоток від загальних витрат)

Основні джерела фінансування, %

відсоток від ВВП