загрузка...

Організація діяльності ДСЗ

1. Сутність і зміст страхування на випадок безробіття. Роль держави в формуванні страхового фонду на випадок безробіття в Україні.

2. Характеристика рекламної стратегії державної служби зайнятості при рекламуванні своїх послуг.

3. Вказати мету та засоби, що використовують центри зайнятості для піднесення активності у пошуку роботи. Які з цих засобів мають найвищу ефективність?

Список використаної літератури.


1. Сутність і зміст страхування на випадок безробіття. Роль держави в формуванні страхового фонду на випадок безробіття в Україні

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття являє собою систему прав, обов'язків і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Видами забезпечення за чинним законодавством є:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- допомога по частковому безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Правові засади здійснення соціального страхування визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", який набрав чинності з 1 січня 2001 р.

Платники. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування і зразок та порядок видачі якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Функції з управління страхуванням на випадок безробіття, справляння збору та акумуляції страхових внесків, здійснення контролю за використанням мобілізованих коштів, надання соціальних послуг тощо покладено на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який став правонаступником Фонду сприяння зайнятості населення.

Цей Фонд є позабюджетним цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, що діє на основі зазначеного закону та статуту. Управління Фондом здійснюють Правління Фонду та виконавча дирекція Фонду. До складу Правління Фонду входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Формування коштів Фонду здійснюється за рахунок: страхових внесків страхувальників (роботодавців, застрахованих осіб); асигнувань з державного бюджету; сум фінансових санкцій за порушення соціального законодавства; благодійних внесків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб тощо.

Акумульовані Фондом кошти спрямовуються на: виплату встановленого законодавством забезпечення та надання соціальних послуг; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію; фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази; створення резерву коштів Фонду. З метою гарантування соціальних виплат законодавство передбачає, що видатки бюджету фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку. Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Сплата збору здійснюється раз на місяць, у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

Від сплати страхових внесків звільняються: застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком та застраховані особи в частині отриманої допомоги по частковому безробіттю.

Розміри страхових внесків встановлюються на календарний рік:

- для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

- для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці (що включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

- для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, та інших осіб, передбачених законодавством - у відсотках до сум оподатковуваного доходу(прибутку).

Роботодавці, діяльність яких фінансується за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, сплачують страхові внески з коштів, передбачених на ці цілі.

Розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу. Встановлено такі розміри допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу: до 2 років - 50% відсотків; від 2 до 6 років - 55%; від 6 до 10 років - 60%; понад 10 років - 70%. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100%; протягом наступних 90 календарних днів - 80%; у подальшому - 70%. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

· надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

· обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правововим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;

· цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

· солідарності та субсидування;

· обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

· паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;

· диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

· надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

· законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада. Наглядова рада контролює виконання Фондом статутних завдань та цільове використання ним коштів.

Наглядова рада складається з 15 осіб; до неї входять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Наглядова рада діє на громадських засадах.

Наглядову раду очолює голова.

Наглядова рада проводить свої засідання відповідно до плану, але не рідше ніж один раз на квартал.

Джерелами формування коштів Фонду є:

· страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та іншими законодавчими актами;

· асигнування з державного бюджету;

· суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

· прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду на депозитному рахунку;

· благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

· інші надходження відповідно до законодавства України.

Кошти Фонду використовуються на:

· виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

· відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

· фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

· створення резерву коштів Фонду.

Фонд несе відповідальність відповідно до законодавства України за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання забезпечення, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».


2. Характеристика рекламної стратегії державної служби зайнятості при рекламуванні своїх послуг

Проблеми інформування населення про соціальні програми, реалізовані державними службами, у наш час стають особливо актуальними. Важлива роль у доведенні до широкої громадськості інформації про діяльність Служби зайнятості й інших державних установ належить соціальній рекламі.

Центри зайнятості надають роботодавцям такі соціальні послуги:

1. Інформування про стан, основні тенденції та процеси на локальному ринку праці.

Щоб компанія стабільно розвивалась і не втрачала своїх позицій на ринку товарів та послуг, керівник повинен вміти прогнозувати діяльність підприємства на перспективу, вдало підбирати персонал. Усе це неможливе без чіткого уявлення про стан ринку праці, професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, її очікування щодо заробітної плати. Таку інформацію кожен роботодавець може отримати від центру зайнятості.

2. Інформування роботодавців у відповідності з профілем підприємств про професійно-кваліфікаційний склад осіб, які зареєстровані у центрі зайнятості.

3. Інформування роботодавців про осіб, які шукають роботу та мають унікальні (рідкісні) професії, спеціальності.

Часом до служби зайнятості звертаються спеціалісти, професії яких дійсно унікальні. Таку людину можна перевчити, але значно краще знайти їй роботу за фахом.

4. Інформування про витрати центрами зайнятості коштів страхового фонду з розкриттям досягнутого ефекту по статтям бюджету.

5. Вивчення потреб роботодавця та надання допомоги щодо укомплектування підприємств персоналом.

6. Здійснення на замовлення роботодавця підбору необхідних працівників із використанням психодіагностичних методик: проведення тестування, оцінка та інтерпретація результатів.

Укріплення партнерських відносин з роботодавцями здійснюється завдяки оперативному підбору кадрів на замовлення, відповідно до вимог роботодавця, і оперативно організованому якісному професійному навчанню підібраних громадян з використанням психодіагностичних методик; забезпеченню роботодавців інформацією про професійно-кваліфікаційний склад осіб, зареєстрованих в ЦЗ. Представники підприємств мають можливість ознайомитись з банком даних висококваліфікованих працівників різного профілю.

7. Сприяння укомплектуванню кадрами підприємств, організацій, установ шляхом дотацій для фінансування частини витрат на оплату праці при прийомі на роботу певної категорії безробітних.

8. Задоволення потреб у робочій силі при виконанні певних видів робіт, які потребують тимчасових працівників

9. Допомога в оперативному підборі необхідних кадрів шляхом представлення вакансій для потенційних працівників у ході проведення ярмарок вакансій (липень 2003 р.).

Ярмарки вакансій, які проводяться центрами зайнятості, особливої реклами не потребують, — їх завжди очікують з нетерпінням. Можливість прямого контакту „потенційний працівник — роботодавець” дає високі результати щодо підбору необхідних кадрів у короткий строк. Високу оцінку ефективності проведення ярмарків вакансій відзначали представники АТ СП „Вайсе”, ЗАТ „Юрія”, СП „Сорго”, ТОВ „Янтар-Черкаси”, ЗАТ „Любава”, філія „Маркет-Плазо-Черкаси” ДП „Маркет-Плазо” та інші.

10. Професійне навчання безробітних на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця як у навчальних закладах, так і безпосередньо на виробництві.

11. Надання комплексу спеціальних послуг у розв’язанні проблеми роботи із трудовим колективом ситуації запланованого вивільнення працівників. З цією метою здійснення превентивних та адаптаційних мір, спрямованих на підбір роботи, профнавчання, залучення до самозайнятості, консультування щодо змісту їх прав і державних гарантій, психологічну адаптацію працівників до початку їх фактичного звільнення.

12. Консультування щодо впровадження певних форм законодавства про працю і зайнятість, державне соціальне страхування на випадок безробіття, у тому числі при вивільнені робітників.

13. Забезпечення підприємств, установ та організацій повною інформацією щодо виконання ним обов’язків перед Фондом та його прав, як страхувальника, здійснення автоматизованого обліку надходження коштів до Фонду.

Служба зайнятості постійно працює над вдосконаленням взаємодії з клієнтами служби. Як відомо, традиційна ручна обробка звітів породжує черги роботодавців та їхніх працівників. Тому для підвищення якості послуг, які надаються роботодавцям, з 1 жовтня у центрах зайнятості, де є найбільша кількість платників внесків, будуть застосовані сучасні методи прийому та обробки розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків — сканування паперових форм звітів. Сьогодні роботодавцям вже направлені дискети зі стандартним бланком звіту, проводиться навчання їхніх представників.

14. Допомога у підготовці текстів оголошень про вакансії і пошук кадрів для їх розміщення у ЄІАС, засобах масової інформації.

15. Сприяння у проведенні роботодавцями співбесід із кандидатами на робочі місця – розробка і забезпечення відповідними рекомендаціями по техніці їх проведення, надання приміщень для зустрічі з кандидатами.

16. Проведення семінарів для керівників підприємств та представників кадрових служб.

Такі заходи — зручна нагода для керівництва служби зайнятості через призму інтересів роботодавців інформувати керівників підприємств, установ та організацій про послуги служби. На семінарах роботодавці отримують відповіді на численні запитання стосовно праці та зайнятості, дізнаються про витрати центрами зайнятості коштів страхового фонду тощо, а відвертий діалог сприяє ефективному задоволенню потреб роботодавців з врахуванням особливостей та вимог кожного окремо взятого підприємства – найважливішої ділянки роботи кожного базового центру зайнятості.

17. Розміщення у центрах зайнятості у паспортах підприємств, установ та організацій відомостей про підприємства, їх історію, продукцію, що вони випускають, соціально-економічне становище, інформацію про вакансії тощо.

У кожному центрі зайнятості є паспорти підприємств, установ та організацій. Аби шукач роботи отримав чітке уявлення про роботодавця та напрямки діяльності підприємства, міг визначити свої перспективи щодо працевлаштування; паспорти постійно поповнюються новими відомостями. Крім того, кожен такий паспорт — це і пряма реклама підприємства, адже щодня його гортають сотні клієнтів нашої служби.

18. Проведення конкурсу на звання „Кращий роботодавець року”, конкурсу на кращу публікацію про роботодавця.

19. Реєстрація трудових договорів та консультації з порядку їх укладання.

20. Консультування з використання праці іноземців.

21. Консультування з працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.

22. Консультування щодо надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном вимагає відповідної ліцензії, яку видає Міністерство праці та соціальної політики України.


3. Вказати мету та засоби, що використовують центри зайнятості для піднесення активності у пошуку роботи. Які з цих засобів мають найвищу ефективність?

Мотивація економічної активності населення підпорядковується загальній схемі процесу мотивації, але він має і свої специфічні особливості.

На першій стадії цього процесу особа усвідомлює наявність потреби. Так, у безробітного основною потребою є працевлаштування чи започаткування власної справи. Задоволення цієї потреби дасть йому можливість задовольнити потреби в матеріальній винагороді, мати соціальний статус, місце та роль у суспільстві, реалізувати свої здібності тощо.

На другій стадії пошук засобів задоволення потреби може бути здійснено у три способи: самостійний пошук, усвідомлення потреби, реєстрація в місцевих органах центрів зайнятості (ЦЗ).

Форми, методи та прийоми психологічної підтримки безробітних можна поділити на дві групи. До першої належать ті, які фактично “вмонтовані” в саму технологію і позитивно впливають на психологічний стан кожного клієнта, тобто:

- діють як антистресорні фактори: ліквідація черг завдяки диспетчеризації прийому відвідувачів; створення єдиного психологічного простору в центрі зайнятості (відсутність штучних бар’єрів між фахівцями та клієнтами);

- спрямовані на задоволення потреби в інформації – найактуальнішої потреби клієнтів – з перших хвилин відвідування ними центру зайнятості: створення інформаційно-довідкового, профінформаційного секторів, сектора самостійного пошуку вакансій; розробка психологічно обгрунтованого змісту наочної інформації;

- сприяють формуванню адекватних настанов безробітних щодо поведінки на ринку праці шляхом включення в стандартні процедури, які повторюються кожного відвідування клієнтом центру зайнятості: робота в секторі самостійного пошуку вакансій, складання плану самостійного пошуку роботи та звітування про результати його виконання.

До другої групи належать форми та методи психологічної підтримки, які повинні опанувати спеціалісти центру зайнятості для застосування в індивідуальній роботі з клієнтами залежно від їх соціально-психологічних характеристик. Головною з цих соціально-психологічних характеристик є інтенсивність мотивації до трудової діяльності, яка безпосередньо впливає на психологічний стан людини.

Зразу після звернення безробітного до центру зайнятості йому повинна надаватися психологічна підтримка переважно на мотиваційному рівні, як поштовх та спрямування активності людини до інтенсивного пошуку роботи у визначеному разом з фахівцем центру зайнятості напрямку, а на поведінковому рівні – через оволодіння певними вміннями й навичками пошуку роботи.

Активному включенню безробітних у процес пошуку роботи з моменту їх реєстрації в центрі зайнятості допомагає в цілому сприятливий рівень їх самопочуття, активності та настрою, що доведено результатами психодіагностичних досліджень. Доцільними в цей період є такі форми психологічної підтримки, як залучення до участі в профінформаційних семінарах, короткотермінових семінарах з техніки пошуку роботи, надання профінформаційних консультацій, постановка разом з фахівцями центру зайнятості конкретних цілей, спільне відпрацювання оптимальної тактики пошуку роботи.

З метою ефективного психологічного впливу на безробітного перевагу слід віддати таким прийомам: інформування, з’ясування, відкриті питання, пропозиції, поради, прохання, аргументація точки зору, спільне розв’язання проблеми та інші. Цей підхід допоможе громадянам з високим потенціалом працевлаштування та високою мотивацією до праці швидко працевлаштуватися – як правило, протягом місяця.

У перший місяць безробіття особливу увагу слід приділяти чоловікам, оскільки вони, як показали психодіагностичні дослідження, схильні до легкої депресії. Відомо, що такий психологічний стан може негативно вплинути на самопочуття, настрій людини, знизити її активність у пошуку роботи. Такі громадяни потребують психологічної підтримки на емоційному рівні, а також спеціальної психологічної допомоги – психологічної корекції, яку має надати фахівець-психолог, наприклад, у процесі проведення групового психологічного тренінгу або індивідуальної психологічної консультації.

Громадяни, які в цілому готові до трудової діяльності, але недостатньо володіють технікою пошуку роботи, що перешкоджає їх успішному працевлаштуванню, мають отримати психологічну підтримку на поведінковому рівні, щоб опанувати в повному обсязі навичками пошуку роботи. Це додасть їм оптимізму, впевненості у власних силах, посилить мотивацію до пошуку роботи.

Паралельно фахівці центру зайнятості повинні підтримувати та посилювати мотивацію безробітних до праці, сприяти їх професійному самовизначенню. Ефективним для цих громадян є залучення до семінарів з техніки пошуку роботи, профорієнтаційних, профінформаційних заходів, наприклад ярмарок вакансій, ярмарок професій.

У процесі взаємодії з безробітними фахівцям слід активно впливати на формування власної відповідальності людини за результати своєї діяльності, вмінь послідовно та наполегливо досягати визначених цілей щодо працевлаштування. Доцільно використовувати й такі психологічні прийоми впливу, як посилання, рекомендації, приклади, підкреслювання переваг будь-якої пропозиції, перефразування, відкриті питання, підведення підсумків, відслідковування позитивних змін та інші.

Безробітним з низькою мотивацією до праці, а саме вони потрапляють до числа тих, хто тривалий час перебуває без роботи, у першу чергу необхідна психологічна підтримка на когнітивному рівні (рівні самооцінки) та на мотиваційному рівні. Психологічний вплив спеціалістів центру зайнятості повинен бути сконцентрований на формуванні адекватних ситуацій переконань, настанов, цінностей людини. Можуть використовуватися такі психологічні прийоми впливу: переконання, пропозиції, приклади, інтерпретація, саморозкриття, демонстрація переваг, підведення підсумків, відслідковування позитивних зрушень, відкриті питання, емоційний вплив та інші.

Безумовно, у подібних ситуаціях важливо допомогти безробітному правильно оцінити свої нахили й здібності, розширити уявлення про свої можливості та наміри, сформувати адекватний рівень домагань, регулювати рівень самооцінки, яка за шість місяців безробіття, як доводять результати психологічного дослідження, має тенденцію до зниження.

У випадку зниженої самооцінки необхідно використовувати такі прийоми: уникати критики, догани, осуду у випадках невдачі в процесі пошуку роботи; при розробці плану самостійного пошуку роботи суворо дотримуватися принципу поступовості шляхом навчання піднімати професійно-кваліфікаційний рівень безробітного, вдосконалювати його навички та вміння пошуку роботи.

У випадку завищеної самооцінки необхідно: показати громадянину, що рівень його домагань не відповідає рівню його вмінь та навичок; ставити перед ним такі цілі, які запобігають розхолодженню; принципово оцінювати досягнення; не порівнювати його досягнення з більш низькими досягненнями інших людей.

Як показали психодіагностичні дослідження, окрему увагу треба приділяти профілактиці депресії, яка спостерігається в деякої частини жінок після шести місяців безробіття. З цією метою слід використовувати можливості психокорекційної роботи у процесі як індивідуального психологічного консультування, так і групових тренінгів.

Якщо безробітні мають низьку мотивацію до працевлаштування, їх доцільно направляти на громадські роботи, проводити з ними поглиблені профконсультації, повторно включати до семінарів з техніки пошуку роботи для отримання додаткової допомоги з опанування окремими, проблемними для даної особи, навичками пошуку роботи.

Диференційоване використання форм та методів психологічної підтримки залежно від соціально-психологічної характеристики особистості безробітного дасть змогу не тільки прискорити процес працевлаштування, а й у цілому благотворно вплинути на облаштування життя цих людей, що, безумовно сприятиме піднесенню авторитета та престижності служби зайнятості.


Список використаної літератури

1. Іщенко І. Оцінка ефективності роботи Державної служби зайнятості: місце, роль, економічні умови, людський фактор //Україна: аспекти праці. - 2007. - № 5. - C. 48-51

2. Бондарчук К. Стан та напрямки вдосконалення профорієнтаційного обслуговування громадян в Державній службі зайнятості//Україна: аспекти праці. - 2004. - № 1. - C. 12-20.

3. Волківська А. Оцінка ефективності роботи ДЦЗ та прогнозу основних планових показників діяльності //Україна: аспекти праці. - 2007. - № 3. - C. 10-16

4. Державна служба зайнятості: аспекти співпраці з роботодавцями //Справочник кадровика. - 2004. - № 4. - C. 57-61

5. Державна служба зайнятості: роки пошуків і здобутків //Праця і зарплата. - 2004. - № 48. - C. 6-7

6. Лук'яненко В. Роль і місце служби зайнятості в реалізації державної політики зайнятості //Україна: аспекти праці. - 1997. - № 2. - C. 3-7

7. Туранський Ю. Перспективи діяльності Державної служби зайнятості в контексті євроінтеграційних процесів в Україні //Україна: аспекти праці. - 2004. - № 8. - C. 3 - 5

8. Туранський Ю. Стимулювання праці персоналу органів державної служби зайнятості //Україна: аспекти праці. - 2000. - № 4. - C. 23-26

Рекомендуємо для перегляду

Вплив філософії Г.Сковороди на розвиток української музичної педагогіки
2012-09-29

Музично-просвітницька діяльність Г.С.Сковороди.Головні етапи розвитку музично-педагогічних ідей Г.С.Сковороди.Теоретичні музично-педагогічні ідеї Г.С.Сковороди


Міжнародні фінанси
2012-09-29

Аналіз стану іноземного інвестування в економіку України. Висновки та пропозиції щодо активізації залучення іноземних інвестицій.Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк), держави - члени Світового банку, джерела створення ресурсів та їх використання, типи позик Світового банку, умови їх надання та отримувачі


Міжнародні економічні відносини
2012-09-29

Сутність міжнародного руху капіталу. Основні причини виникнення міжнародного руху капіталу.Регіональні валютно-фінансові інститути.Напрями розвитку глобальних економічних процесів


Міжнародні економічні відносини
2012-09-29

Регіональні проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності України.Особливості функціонування офшорних зон.Світова організація торгівлі, її роль у МЕВ.Південний спільний ринок (МЕРКОСУР)


Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля
2012-09-29

Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Закон Енгеля.Поняття та сутність зміни доходу споживача