загрузка...

Історія України

1. Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.

2. Трипільська культура на українських землях.

3. Перші етноси на території України: Кіммерійці. Скіфи. Сармати.

4. Антична колонізація Північною Причорномор'я.

5. Стародавні слов'яни. Перші згадки, прабатьківщина та формування державності східних слов'ян.

6. Велике переселення народів (IV—VII ст.)

7. Перші слов'янські державні утворення на території України.

8. Східнослов'янські союзи племен: їх розселення та процес об'єднання навколо Києва.

9. Теорії походження Київської Русі

10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.

11. Основні напрями і форми зовнішньої політики Київської Русі та її наслідки

12. Політичний устрій Київської Русі (Х-ХІІ ст.)

13. Утвердження християнства в Київській Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.

14. Русь і кочовий Степ: стани та особливості відносин.

15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі

16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку

17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства у 1132-1240рр.

18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.

19.Входження українських земель до Великого князівства Литовського

20. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.

21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для українського народу.

22. Берестейська церковна унія: зміст та наслідки.

23. Виникнення та еволюція українського козацтва (до сер. XVII ст.)

24. Запорозька Січ - суспільно-політичний устрій та військова організація

25. Козацько-селянські повстання кінця XVI першої пол. XVII ст.

26. Причини національно-визвольної війни 1648-1657 pp.

27. Зовнішня політика гетьмана Б.Хмельницького.

28. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького. Причини, основні етапи га наслідки.

29. Козацько-гетьманська держава (XVII поч. XVIII ст.): політично-адміністративний устрій, соціальна структура суспільств.

30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політично-правове значення.

31. Руїна: причини, суть, наслідки.

32. Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни

33. Правобережна Україна та західноукраїнські землі під владою Польщі (друга половина XVII-XVІІI ст.)

34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці XVI – першій половині XVII ст.

35. Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.

36. «Бендерська конституція» та «Вивід прав України» П. Орлика: політико-правові новації

37. «Українська політика» Петра І.

38. Ліквідація Запорізької Січі і подальша доля запорозького козацтва

39. Гетьманщина в середині XVIII ст. Реформи гетьмана Кирила Розумовського

40. Гайдамацькі рухи. Коліївщина. (Соціальні та національні аспекти)

41. Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці XVIII ст. та їх наслідки для України.

42. Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух (кінець XVIII - поч. XIX ст.)

43. Національне відродження у Наддніпрянській Україні в XIX ст. : причини та основні етапи.

44. Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.

45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у XIX ст. та їх наслідки для українського народу.

46. Політика російського самодержавства в царині національно-культурного життя України (XIX ст.)

47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях в XIX ст.

48. Феномен Тараса Шевченко в української історії

49. Політизація українського громадського й національного руху на рубежі ХІХ-ХХ ст. Перші українські політичні партії

50. Україна та українці в роки Першої світової війни.

51. І-ІV Універсали Центральної Ради: еволюція українського державотворення

52. Зовнішня політика Центральної Ради. Брест-Литовський мирний договір

53. Українська держава часів гетьманату П. Скоропадського: державно-політичний устрій та соціально-економічна політика. 92

54. Західноукраїнська Народна Республіка. Взаємовідносини між УНР та ЗУНР

55. Культурно-освітня робота Центральної Ради й Гетьманського уряду

56. Внутрішня та зовнішня політика Директорії УНР.

57. Боротьба за українську державність в 1917-1920 рр. Уроки та наслідки

58. Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика (1917-1920 pp.)

59. Завершення нового поділу українських земель на початку 1920 - х рр.

60. Входження Радянської України до союзної держави СРСР: проблеми політичної правосуб’єктності

61. Україна в умовах НЕПу.

62. Національно-культурне відродження в Україні 1920-х pp.

63. Зміни політико-економічного курсу в СРСР наприкінці 1920-х pp. та їх наслідки для Україні

64. Західноукраїнські землі в 1920-і - 1930-і рр.

65. Індустріалізація в Україні в 1920-1930-х рр. її особливості

66. Колективізація українського села, її особливості, методи здійснення, соціальні та демографічні наслідки.

67. Причини та наслідки голодомору в Україні (1932-1933 рр.)

68. Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика (20-30-ті роки ХХ ст.)1

69. Возз’єднання українських земель та «радянизація» західноукраїнських землях (вересень 1939 р. - червень 1951 p.).

70. Українське питання напередодні та на початку II світової війни.

71. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Всенародний рух опору на окупованій територі

72. ОУН-УПА в роки Другої світової війни та в повоєнний період.

73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.

74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».

75. Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.

76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства УРСР повоєнний період (1945-1955 pp.)

77. Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської «відлиги».

78. Дисидентський рух в Україні 1960-1980-х pp. Гельсінська спілка

79. Наростання кризових явиш у суспільно-економічному розвитку УРСР в 1970- початку 1980-х pp.

80. Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985 -1991 pp.)

81. «Перебудовчий курс» М. Горбачова й Україна.

82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в України (1990-і pp.).

83. Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення її незалежності

84. Основні напрямки зовнішньої політики України після проголошення незалежності

85. Конституція України та її історичне значення.

Список використаної літератури.


1. Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства

Першим періодом історії людства був кам´яний вік. Йому належить особливе місце в цивілізації. Саме цієї доби на тлі кардинальних зрушень у природі, пов´язаних з різкими змінами клімату, сформувалася примітивна суспільна організація, зародилися першооснови таких форм людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво.

Археологічні знахідки в Ефіопії, Кенії, Танзанії дають підстави зробити припущення про появу людини на Землі понад 2 млн. років тому. Першолюдиною фахівці вважають істоту, для якої праця стала необхідністю і яка здатна була не тільки використовувати знаряддя праці, а й виготовляти їх. У ході еволюції поглиблювалися відмінності між мавпою і людиною — розвинулося прямоходіння, сформувалася рука з протиставленим великим пальцем, збільшився об´єм мозку (досяг 800 см3), започаткувалася членороздільна мова. Саме ці якісні зміни у біологічному та психологічному розвитку зумовили появу homo sapiens (людини розумної), сприяли остаточному виокремленню людини з тваринного світу.

Історія людського суспільства сягає в глибину віків. Групи первісних людей (пралюдей), з´явившись більше двох мільйонів років тому в Африці, освоювали все нові й нові землі та континенти. Через Передню Азію, Балкани вони проникли на територію України. Поступово люди винаходять найпростіші знаряддя праці. Це було справжньою революцією в їхньому житті, сприяло виділенню їх з тваринного світу та прискоренню психічного розвитку. Виникає усвідомлений процес виробничої діяльності, розвивається мислення.

Залежно від матеріалу, з якого вироблялися знаряддя праці найдавніша історія людства поділяється на кілька епох: палеоліт (стародавній кам´яний вік), мезоліт (середній кам´яний вік), неоліт (новий кам´яний вік), епоха бронзи, міді, заліза.

Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу і технології виготовлення знарядь праці: палеоліт (давній кам´яний вік), мезоліт (середній кам´яний вік), неоліт (новий кам´яний вік), енеоліт (мідно-кам´яний вік), бронзовий вік.

2. Трипільська культура на українських землях

Найяскравішою археологічною культурою доби енеоліту була трипільська культура (IV—III тис. до н. е.). її назва походить від с Трипілля на Київщині, поряд з яким В. Хвойкою 1893 p. було виявлено першу пам´ятку цієї культури. Ареал поширення трипільської культури сягає 190 тис. км2, що нині входять до територій України, Молдови та Румунії (лише в Україні знайдено понад 1000 трипільських пам´яток).

Історики досі не дійшли спільної думки щодо походження трипільців. Одні переконані, що трипільська культура має автохтонне походження і сформувалася на ґрунті буго-дністровської неолітичної культури (В. Даниленко, В. Маркевич). Другі вважають трипільців прафракійцями, що прийшли з Нижнього Подунав´я і Балкан (О. Трубачов, Д. Телегін). Треті схильні до синтезного підходу: трипільська культура є наслідком взаємодії давніх автохтонних культур та неолітичних культур Балкано-Дунайського регіону (І. Черніков).

Трипільська культура багатогранна і самобутня. Її характерними ознаками в економічній сфері були зернове землеробство; поступове витіснення мотики ралом; приселищний характер тваринництва; поява мідних знарядь праці при збереженні домінування кам´яних і крем´яних; у сфері суспільних відносин — перехід від матріархату до патріархату; зародження міжплемінних об´єднань; формування ієрархічної структури родів; збереження великої сім´ї, що складалася з кількох парних сімей як основної суспільно-економічної ланки; зародження елементів приватної власності; у сфері побуту — побудова великих глиняних будівель, утворення гігантських протоміст з населенням майже 15—20 тис. жителів; міграція поселень через виснаження землі кожні 50—100 років; розписна плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконаний жовтою, червоною та чорною фарбами; у духовній сфері — домінування символів родючості, матеріалізація їх у символи добробуту — жіночі статуетки, зображення сонця, місяця, води, глиняні фігурки тварин.

Будучи своєрідною сполучною ланкою між Заходом і Сходом, трипільська культура за рівнем свого розвитку впритул наблизилася до перших світових цивілізацій Малої Азії та Єгипту, але, на жаль, лише наблизилася. Похолодання, порушення екологічного балансу, зумовлене екстенсивним харак