загрузка...

Професійна спостережливість та прийоми її розвитку

Вступ.

1. Формування професійної спостережливості як психологічна проблема.

2. Дослідження організаційно-педагогічних умов формування професійної спостережливості у майбутніх офіцерів ОРД.

3. Основні прийоми розвитку спостережливості.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Різноманітність і складність ситуацій соціальної взаємодії, в яких беруть участь офіцери ОРД, вимагають високого рівня їхньої підготовленості до професійної діяльності. Серед професійних якостей офіцера-прикордонника спостережливість є однією з найбільш важливих, оскільки забезпечує результативність та ефективність діяльності з охорони державного кордону. Значущість цієї якості у офіцерів оперативно-розшукових органів ОРД обумовлена: сприйняттям інформації, що має значення для проведення заходів в межах оперативно-розшукової справи; специфічною концентрацією уваги на тих об’єктах, які можуть сприяти отриманню необхідної інформації; тривалим збереженням стійкої уваги, що забезпечує готовність до сприйняття в потрібний момент необхідної початкової інформації. Саме ця якість допомагає визначати та співставляти прикмети особи, яка може мати відношення до контрабанди наркотиків, а також помічати незвичне (підозріле) розташування предметів, речей, пов’язаних з транспортуванням заборонених речовин.

Проблема формування та розвитку спостережливості завжди привертала увагу науковців. Важливе значення для наукового осмислення проблеми спостережливості мають роботи С. У. Гончаренка, М. І. Нещадима (удосконалення професійної підготовки фахівців), М. В. Кларіна, С. О. Сисоєвої (вивчення технології професійного навчання), О. В. Барабанщикова, В. В. Ягупова, Г. Х. Яворської (особливості професійного становлення фахівців у військових формуваннях та правоохоронних органах), В. Л. Васильєва, М. І. Нікіфорова, П. Я. Попівських (проблема професійної спостережливості у військовослужбовців).

1. Формування професійної спостережливості як психологічна проблема

Проблема розвитку спостережливості привертала увагу науковців-дослідників із самого початку становлення педагогіки та психології. Педагоги шукали найкращих шляхів допомогти людям у використанні можливостей, наданих їм природою, та формуванні нових якостей.

На кінець ХХ століття спостережливість розглядають як якість особистості, що важлива в усіх сферах життєдіяльності. Учені вважають, що розвиток спостережливості є однією з необхідних умов оволодіння школярами системою знань. Спостережливість є досить значимою і для дорослої людини, адже спостережлива людина бачить більше, розуміє глибше, тому що вловлює малопомітні, але істотні ознаки предметів, явищ, подій. Така людина робить більш правильні висновки, тонше осмислює все що відбувається. Спостережливість перебудовує структуру й змісти психічних процесів людини. Отже, розвиток спостережливості є необхідною умовою всебічного й гармонічного формування особистості [5, с.162].

У наш час досліджено значення високорозвиненої професійної спостережливості для окремих категорій співробітників ОВС (В.Л. Васильєв,, О.О.Волков, В.А. Лазарєв, А.Р. Ратинів), значимість професійної спостережливості для співробітників всіх основних служб органів внутрішніх справ (О.М. Столяренко). Учені зазначають, що співробітник ВС із розвинутою професійною спостережливістю порівняно з іншими працівниками правоохоронних органів, що не володіють цією якістю, може набагато краще виявляти та збирати інформацію, необхідну для вирішення оперативно-службових завдань. В.Л.Васильєв підкреслює, що слабке вміння помічати явища, відсутність плану в спостереженні призводять до того, що співробітники правоохоронних органів, які володіють слабко розвинутою професійною спостережливістю, при вирішенні службових завдань допускають істотні помилки [1, с. 223].

Під професійною спостережливістю офіцерів ОРД ми розуміємо якість, що полягає в умінні спеціально, вибірково, планомірно,
з використанням своїх органів чуття, здійснювати збір інформації, необхідної для виконання оперативно-службових завдань. Професійна спостережливість офіцера ОРД тісно пов’язана із його психологічною підготовленістю (складовою якої є володіння прийомами спостереження), з певним
рівнем розумових здібностей, вольовими якостями, пам’яттю, сумлінністю
та відповідальністю, рівнем професійних знань про об’єкт спостереження.

На основі узагальнень результатів аналізу нормативних керівних актів з професійної підготовки майбутніх офіцерів ОРД визначено перелік фахових умінь, які безпосередньо пов’язані з професійною спостережливістю (вміння виявляти суттєве, довготривале збереження інформації в пам’яті та її запам’ятовування; довготривале збереження уваги; виявлення та розпізнавання просторового розміщення предметів; правильне оцінювання розмірів та відмінностей фігур; витривалість зорового аналізатора та ін.).

Визначено структуру професійної спостережливості офіцерів ОРД, до якої включили компоненти: функціональний (вплив психічних пізнавальних процесів у професійній діяльності офіцерів-прикордонників), операційний (знання, уміння та навички, важливі для професійної діяльності: уміння спостерігати, виділяти суттєві та характерні ознаки тощо) та мотиваційний (мотиви, потреби та інтереси офіцерів-прикордонників).

Аналіз наукових джерел та службової діяльності дозволив встановити особливості професійної спостережливості офіцера ОРД, що передбачає володіння навичками: периферичного зору; тривалої фіксації уваги на об’єкті; слухової, нюхової, дотикової та зорової пам’яті; абстрагування від зовнішніх та внутрішні подразників при виконанні оперативно-службових завдань; вміння уникати впливу факторів, що заважають професійній увазі; розслаблення психіки й м’язів тіла; опису професійно-значимих зорових об’єктів, шумів, рухів, сприйняття на дотик; застосовувати асоціації; самовладання тощо.

Отже, протягом тривалого часу психологи та педагоги, досліджуючи спостережливість, вказували на значимість розвитку спостережливості як якості особистості, якості належними чином підготовленого професіонала. З огляду на те, що для працівників ОРД рівень сформованості цієї найважливішої професійно-психологічної якості відіграє особливу роль, суттєвим чином впливаючи на успішність виконання ними оперативно-службових завдань, нагальним є дослідження умов її розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах навчального закладу.

Напрямами подальших наукових розвідок у цьому напрямі може бути з’ясування питання щодо поглядів відомих психологів та педагогів на умови розвитку спостережливості як важливої якості особистості, на специфіку прояву спостережливості у людей з різними особистісними характеристиками, у представників різних професій [7, c. 179-181].

2. Дослідження організаційно-педагогічних умов формування професійної спостережливості у майбутніх офіцерів ОРД

Спостереження як психічний процес і форма діяльності сприяє формуванню такої інтелектуальної якості, як "професійна спостережливість". Оскільки спостережливість інспектора кримінального розшуку має в основному пояснювальний характер, то цим забезпечується проникнення в суть спостережуваного явища. Таку спостережливість можна назвати проникливістю — рисою, яка так само дуже важлива для інспектора карного розшуку.

Існує також психологічна спостережливість — вміння підмічати зовнішні прояви внутрішнього стану людей, розуміти їх почуття, переживання, мотиви, цілі, розпізнавати психічні якості особи, її дії.

Важливою ознакою психологічної спостережливості є вміння спостерігати за собою, аналізувати власні вчинки і дії, помічати власні помилки і вчасно їх виправляти.

Для вдосконалення роботи з формування професійної спостережливості в курсантів у навчально-виховному процесі необхідно реалізувати такі організаційно-педагогічні умови: спрямованість педагогічного процесу на формування професійної спостережливості у курсантів; удосконалення змісту спеціальних навчальних дисциплін; застосування інтерактивних форм, методів та засобів навчання щодо формування спеціальних умінь та навичок професійної спостережливості; оптимальне педагогічне керівництво формуванням професійної спостережливості у курсантів [3, c. 248-249].

Існуємодель формування професійної спостережливості офіцера-прикордонника у курсантів під час навчально-виховного процесу, яка дозволяє наочно уявити цей процес (рис.1). Складовими моделі є: мета; дидактичні принципи навчання; завдання та етапи їх реалізації; організаційно-педагогічні умови; компоненти досліджуваної якості; рівні сформованості професійної спостережливості офіцера-прикордонника та результат. Метою функціонування моделі є ефективне формування професійної спостережливості у курсантів під час навчально-виховного процесу. Організаційно-педагогічні умови забезпечують дієвість моделі.

Професійну спостережливість офіцера ОРД визначаємо як якість, що полягає в умінні спеціально, вибірково, планомірно, з використанням своїх органів відчуття здійснювати збір інформації, необхідної для виконання оперативно-службових завдань. Вона є поєднанням функціонального, інтелектуально-операційного та мотиваційного компонентів. Функціональний компонент – це індивідуальні особливості людини, інтелектуально-операційний компонент складають знання про спостереження, уміння та навички спостерігати, складовими мотиваційного компонента є спонуки, наміри та мотиви [6, c. 86-87].

Професійна спостережливість офіцера ОРД має низку особливостей, обумовлених спрощенням технології перетину держаного кордону у пунктах пропуску, обмеженим часом для проведення паспортного контролю осіб: швидкі дії контролера відділення прикордонного контролю щодо ідентифікації особи та встановлення дійсності поданого документа, вміння вести психологічне спостереження та спостереження за місцевістю й предметами, знати особливості слідопитства, бути професійно уважним. Професійна спостережливість офіцера ОРД передбачає володіння навичками: периферичного зору; тривалої фіксації уваги на об’єкті; слухової, нюхової, дотикової та зорової пам’яті; абстрагування від зовнішніх та внутрішні подразників при виконанні оперативно-службових завдань;
вміння уникати впливу факторів, що заважають професійній увазі; розслаблення психіки та м’язів тіла; опису професійно-значимих зорових об’єктів, шумів, рухів, сприйняття на дотик; застосовувати асоціації; самовладання тощо.

На основі вивчення теоретичних положень формування професійної спостережливості майбутніх офіцерів ОРД виділено базові критерії: для функціонального компоненту – якісні особливості процесів сприймання та спостереження; для інтелектуально-операційного – рівень знань про спостереження, умінь та навичок спостерігати; для мотиваційного – інтерес до професійної діяльності, потреби досягти в ній успіху, професійній мотивації і спрямованості. За результатами оцінки рівнів сформованості професійної спостережливості у курсантів виявлено низький, середній та високий рівні.Низький рівень проявляється тоді, коли якість ще не стала рисою характеру, обмежено й неефективно виявляється в діях і вчинках курсанта; середній рівень – якість є рисою характеру, у професійній діяльності виявляється не зажди, помітні відхилення, які викликані недостатнім розвитком самої якості або незнанням вимог до поведінки у професійно-типових умовах; високий рівень – якість є яскраво вираженою рисою характеру, виявляється в професійній діяльності майбутнього офіцера-прикордонника постійно, широко, ефективно, ґрунтується на знаннях вимог до професійної діяльності [5, c. 314-315].

3. Основні прийоми розвитку спостережливості

Спостережливість - це психічна властивість сенсорної організації, що базується на відчутті і сприйнятті. Воно є професійно важливим для великої групи професій.

Спостережливість перш за все опосередкована процесом і властивостями відчуття і сприйняття, а також умовами їх протікання. Спостережливість передбачає добре розвинений зоровий аналізатор, високу абсолютну і відносну чутливість.

Значить, професійні знання, а також розумові процеси, що забезпечують операцію ними, дозволяють усвідомлювати і розуміти спостережувані явища. Результати розуміння і усвідомлення сприйманого будуть опосередковані особливостями пам`яті, оскільки саме завдяки ній забезпечується повнота вистав і понять, складових структуру знань людини, його професійний досвід. Можна говорити про те, що розуміння спостережуваного є певний вигляд розумових завдань, в яких вирішується питання: що це означає або до чого це відноситься?

Третя передумова розвитку спостережливості - зв`язок спостережливості і прогнозування. Умови прогнозування в процесі взаємодії людей особливі:

· обмеженість в часі;

· багатогранність об`єкту прогнозу (людина);

· майже завжди - дефіцит інформації, необхідної для прогнозу;

· неможливість врахувати все різноманіття причин, які впливають на об`єкт прогнозу.

Оскільки об`єктом спостереження лише і можуть бути зовнішні прояви людини, для розвитку спостережливості важливо знати, про які психічні явища говорять ті або інші спостережувані ознаки.

Перша специфічна особливість спостережливості полягає в тому, аби в зовнішній поведінці або в самій зовнішності людини побачити його внутрішні, психічні, стани або властивості.

Друга особливість спостережливості полягає в необхідності диференціювати ознаки, через які людина виражає себе зовні. Вони можуть бути виражені через фізіогномічну маску, поставу, ходу; психічні явища, що протікають в теперішньому часі, а також через міміку, жести, пози.

Третя особливість спостережливості зв`язана з цікавістю саме до людини як об`єкту сприйняття і спостереження. На основі цього інтересу формується вибірковість сприйняття, швидко створюється досвід спостереження за людиною і бачення його психічних станів. Професійні знання складають ту основу, яка не лише впливає на цілеспрямованість сприйняття і сприяє розвитку диференціювання сприйманих ознак, але і прямо впливає на розуміння спостережуваних об`єктів і процесів.

Четверта особливість спостережливості визначається тим, що вміст діяльності передбачає взаємодію людей. А це означає, що спостерігати потрібно, як правило, не ізольованої людини, а людей, що знаходяться в спілкуванні, у взаєминах один з одним. Емпатія характеризується здібністю до віддзеркалення внутрішнього світу іншої людини. Таке віддзеркалення сприяє розумінню думок і відчуттів іншого, а також викликає емоційну причетність. Виникнення ампатії передбачає розвинену спостережливість і її зв`язок з мисленням і відчуттями. Уміння ставати на точку зору іншої людини, імітувати його стани, розуміти те, що не висловлене вголос, ідентифікуватися з його емоційним станом, передбачати розвиток поведінки і психічних станів - ось те конкретний вміст емпатії, яке виявляється в процесах взаємодії між людьми. Спостережливості тут сприяють певних буд особи, при яких розвинені такі емоційні властивості, як вразливість, емоційна чуйність.

Таким чином, спостережливість, пов`язана з особливостями суб`єкта і об`єкта спостереження. Її розвиток сприяє вдосконаленню здатності не лише бачити і відчувати іншого, але і передбачати його поведінку.

Очевидною є залежність між рівнями спостережливості й загального розвитку людини: чим вищий рівень спостережливості, тим багатшим, повнішим є світ її уявлень вражень і ширшим кругозір. Для розвитку спостережливості потрібне активне і цілеспрямоване сприймання.

Розглянемо етапи розвитку спостережливості.

Перший етап – це власне процес спостереження, який включає: а) цілісне сприймання предмета; б) аналіз виділених частин і особливостей спостережуваного об’єкта; в) встановлення причинно-наслідкових зв’язків і відношень між предметом розгляду, його частинами і дійсністю.

Другим етапом спостережень є підбиття підсумків, зосередження уваги на нових відомостях, фактах, ознаках спостережуваного об’єкта, раніше невідомого або знаного поверхово в загальному.

Завданням третього етапу процесу спостережень є фіксація результатів у вигляді словесного оформлення. Реалізація завдань цього етапу – це те логічне завершення, без чого спостереження, у якій би формі вони не проводилися, носили б споглядальний характер [7, c. 180-181].


Висновки

Однією з форм довільного сприймання є спостережливість. Під ним розуміють цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів, у пізнанні яких зацікавлена людина. Воно допомагає людині простежити явище в розвитку, помітити в ньому кількісні і якісні зміни. Спостереження, в порівнянні з активним мисленням дає змогу людині виділити головне, важливе, відділити його від другорядного, випадкового. Будучи тісно пов'язаним з особливостями розуму, волі і почуттів людини, спостереження розкриває внутрішню активність людини.

Спостереження розпочинається з постановки завдання. На його основі виділяють об'єкт спостереження і умови, в яких воно буде проводитися. Саме завдання найчастіше реалізується через послідовне виконання ряду простих завдань. На їх основі складають план проведення спостереження. Його можна реалізувати при наявності у спостерігача відповідної попередньої підготовки, що включає в себе володіння певними знаннями, навичками і вміннями, методикою спостереження.

Отже, ознаки професійної спостережливості:

1. Здатність тривалий час зберігати стійку увагу, не дивлячись на виснаженість та сторонні подразники.

2. Здатність вести спостереження за багатьма характеристиками об’єкта, а також за великою кількістю об’єктів.

3. Вміння розподіляти увагу при виконанні декількох дій, функцій, завдань.

4. Вміння відбирати при спостереженні інформацію, необхідну для вирішення службової задачі.

5. Тонка спостережливість духовного життя людини.

6. Здатність підмічати зміни в оточенні, не концентруючи свідомо на них увагу.


Список використаної літератури

1. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник/ В.В.Бедь ; Нац. академія внутрішніх справ України . - К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2002. - 375 с.

2. Васильев В.Л.Юридическая психология. – СПб: Питер Ком, 1998. – 656 с.

3. Коновалова В. Юридична психологія: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл./ Віолета Коновалова, Валерій Шепітько,; Нац. юрид. ак-мія України ім. Ярослава Мудрого. - К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2004. - 421 с.

4. Максименко С.Д. Загальна психологія: навчальний посібник. – Вид. друге, перероб. та доп. – Київ: ,,Центр навчальної літератури”, 2004. – 272 с.

5. Орбан-Лембрик Л. Юридична психологія: Навчальний посібник/ Лідія Орбан-Лембрик, Віктор Кощинець. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. - 447 с.

6. Сабуров А. Юридична психологія: Навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів/ Анатолій Сабуров,. - К.: ТП Пресс, 2003. - 207 с.

7. Трембовецький О. Г. Аналіз практичної роботи з розвитку професійної спостережливості у майбутніх офіцерів правоохоронних органів / О. Г. Трембовецький // Зб. наук. пр. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. Хмельницький, 2007. № 40, ч. ІІ. С. 179–181

Рекомендуємо для перегляду

Політика та етика в тлумаченні П.Рікера
2012-12-10

Поняття держави та насильства у політичних поглядах П.Рікера.Етичні погляди П.Рікера.Місце та основні ідеї П.Рікера у філософії та етиці


Порівняльна характеристика політичних систем США і Канади
2012-12-07

Порівняльна характеристика політичних систем США і Канади, спільні та відмінні риси.Значення Президента і Конгресу в політичній системі США


Політика як суспільне явище
2012-12-07

Взаємозв'язок політики та економіки як механізмів регуляції суспільного життя.Роль моральних мотивів у політиці.Політична діяльність та її основні форми


Сутність і значення у сучасному житті
2012-12-07

Основні характеристики світового сучасного політичного процесу. Держава як базовий інститут політичної системи. Політична культура, її сутність і роль в суспільстві


Підприємництво і бізнес-культура
2012-12-07

Необхідно надати характеристику бізнес-культурі Англії з позиції наступних параметрів: співвідношення індивідуалізму і колективізму; дистанції влади; домінування матеріальних чи духовних цінностей; відношення до невизначеності